Ой на Івана, ой та на Купала,

Котилася зоря з неба, та у воду впала.

А дівчина за водою пустила віночок,

Заплуталась ясна зірка в зелен барвіночок.

А дівчина-чарівниця на долю гадала,

Як узріла ясну зірку, так і заспівала.

Коли духмяне українське літо в самому розпалі, з квітчастими вінками і яскравими вогнищами - приходить свято Івана Купала. Це свято молоді, свято сонця, свято землі, води і вогню, свято чаклування на кращу долю, свято духів давнього роду нашого.

Івана Купала - одне із найзагадковіших традиційних свят, що відзначалися в Україні за часів язичництва. Воно припадало на 7 липня і пов'язувалося з літнім сонцестоянням. Ім'я ж святу дав Купало - бог земних плодів, урожаю, добробуту та лікарських рослин.

У Новгородківській публічній бібліотеці до цього свята оформлена викладка літератури "Купайло іде - молодь за собою веде". Представлена література ознайомить з культурою побуту українського народу, з історією виникнення свята Івана Купала, пов'язаними з цим днем звичаями, обрядами, прикметами, повір'ями та традиціями святкування. З допомогою викладки літератури можна дізнатись з яких далеких язичницьких часів прийшло до нас це свято.