понеділок, 31 травня 2021 р.

28 травня Всесвітній день краєзнавства

 Бібліограф інформує

28 травня Всесвітній день краєзнавства
Чи знаємо ми добре свій край? Питання не просте. Час високих технологій, бурхливого потоку інформації віддаляє молодь від пізнання краси рідного краю. Не кожна молода людина знає історію свого села, видатних земляків, а без пізнання і оцінки минулого немає майбутнього. Найбільше можливостей розкрити сторінки славної історії краю є у наших бібліотек. Саме тому надзвичайно важливим завданням, яке постає перед бібліотечними працівниками є розвиток туристичного краєзнавства, формування і розповсюдження інформаційних матеріалів про історію, традиції, обряди, пам’ятки природи, туристичні об’єкти Новгородківщини.
Працюючи творчо, враховуючи зростаючий інтерес користувачів до подій минулого свого краю, бібліотекарі району розкривають та популяризують свої краєзнавчі фонди, постійно працюють над поповненням та оновленням краєзнавчих куточків, розробляють туристичні маршрути. Бібліотекарі продовжують роботу із збору краєзнавчих матеріалів, поповнюють новими матеріалами історії бібліотек, літописи сіл, добірки матеріалів про місцевих поетів, майстрів, видатних людей краю.
Запрошуємо всіх бажаючих до перегляду книжкової виставки « Краю мій, моя колиска, мого серця оберіг»



понеділок, 24 травня 2021 р.

 До Кіровоградського обласного Свята поезії, яке відзначатимуть 22 травня у Новгородківській публічній бібліотеці оформлено книжкову виставку "Перлини поезії рідного краю", яка допоможе розкрити безмежну силу поезії. Користувачі можуть ознайомитися з творами поетів Кіровоградщини.




Бебешко, Лідія. Українська вишиванка. Мальовничі узори. Мотиви. Схеми крою [Текст] / Л. Бебешко. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. – с.: іл.

Вишиванка. Своєрідна міжнародна візитівка України. Поза часом і модою, вона є елементом традиційної народної культури. Ця книга для тих, хто полюбляє вишивати, хто закоханий в українську вишиванку, шанує її традиції, бажає їх продовжувати й розвивати. Схеми композицій вишивки для чоловічих і жіночих сорочок розроблені на основі старовинних колекційних зразків. Ознайомитеся ви й з послідовністю виготовлення сорочок.



Вишиванка - символ нашої багатої традиціями української культури.

 Щорічно, у третій четвер травня, українці святкують День вишиванки. Цього року цей день припадає на 20 травня. У

Новгородківській публічній бібліотеці оформлена книжкова виставка "Вишиванка цвіте над Україною".
Вишиванка - символ нашої багатої традиціями української культури. Завдячуючи унікальному орнаменту вишиті візерунком сорочка чи рушник могли означати походження людини, вказувати її вік, соціальний статус та навіть сімейний стан.
Завдяки оригінальному оформленню експозиції читачі познайомляться із сучасними та старовинними зразками українських вишиванок різних регіонів.

Вишиванка – генетичний код нації.

 Вишиванка – генетичний код нації.

🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Свято вишиванки відзначають у третій четвер травня.
Вишиванка ще з давніх давен супроводжувала український народ і була для них символом нескореності й того, що вони є українцями.
На теперішній час вишиванку можна вважати одним із символів, яким українець може вирізнятися серед інших націй світу.
Зі святом вас! Цінуйте та поважайте своє - рідне. І хай доля береже нас і нашу прекрасну Україну!





 Сім'я – це щастя, любов і удача,

Сім'я – це влітку поїздки на дачу.
Сім'я – це свято, сімейні дати,
Подарунки, покупки, приємні витрати.
Народження діток, перший крок, перший лепет,
Віра в найкраще, хвилювання і трепет.
Сім'я – дружна праця і вічні турботи,
Сім'я – це багато вдома роботи.
Сім'я – це складно.
Сім'я – це важливо.
Сім'я – це коли
Все на світі можливо.
Найдорожче, що є в житті – це сім’я! Спочатку та, в якій народжуєшся, а потім, яку створюєш.
15 травня 2021 року в Україні відзначається Міжнародний день сім’ї.
Новгородківська публічна бібліотека запрошує переглянути книжкову виставку "Духовний храм людини: сім"я, родина, рід".

 У 2021 році День Європи припадає на 15 травня. Жителі України відзначають цей день спільних цінностей, спільних історій всіх націй континенту. Це свято в черговий раз нагадує нам, що Європа починається не за кордоном України, вона починається у серці кожного з нас і ми частина Європи.

В Новгородківській публічній бібліотеці оформлено книжкову виставку «Вивчай Європу – змінюй Україну». Бажаєте більше дізнатися про європейські країни? В цьому вам допоможе книжкова виставка.



День пам’яті жертв політичних репресій

 Бібліограф інформує.

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій.
Офіційно початком «Великого терору» став оперативний наказ НКВД СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 р., затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 р. Проте наявні документи НКВД (накази, листування, телеграфи) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.
Цим наказом запроваджувалися ліміти (плани) на покарання громадян. Вироки за І-ю категорією означали «розстріл», за ІІ-ю категорією – на ув’язнення в таборах ГУЛАГ (рос: Главное управление лагерей) НКВД СРСР. Якщо первинний ліміт для УРСР за І категорією становив 26150 осіб, то у січні 1938 р. він був збільшений до 83122 осіб. Із проханням про додаткові ліміти в Москву неодноразово зверталися наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський.
За період «Великого терору» на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).
Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Таємна спецділянка НКВД УРСР у Биківні почала офіційний відлік своєї діяльності навесні 1937 року. 20 березня цього року Президія Київської міської ради ухвалила рішення про відмежування земельної ділянки «для спецпотреб» у 19,20 кварталах Биківнянського лісу. Упродовж 1937-1941 років вантажівки майже щоночі привозили тіла розстріляних у київських в’язницях НКВД для таємного поховання у Биківнянському лісі. Експерти, що досліджували останки жертв Великого терору, свідчать про те, що більшість із них загинули від пострілу в потилицю або основу черепа. Кількість похованих в Биківнянському лісі остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може ставити від 20 до 100 тисяч осіб. За даними, опрацьованими співробітниками Галузевого державного архіву СБУ та Національного історико -меморіального заповідника «Биківнянські могили», на сьогодні встановлені прізвища понад 18,5 тис. осіб, похованих в Биківні, але наукові пошуки тривають. Найбільше число розстрілів припадає на 19 травня 1938 року – за рішеннями трійки при Київському управлінні НКВД за цю ніч розстріляли 563 людини.
Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл.
В Новгородківській публічній бібліотеці Дню пам’яті жертв політичних репресій приурочено викладку літератури «Розп’ятими долями болить Україна». Сьогодні, коли відбуваються потужні зрушення в суспільному сприйнятті минулого, відновлюється інтерес до історії України, і представлені вашій увазі книги можуть відповісти на чимало питань, які цікавлять і турбують кожного українця.



середа, 12 травня 2021 р.

Василь Стефаник. Життя і творчість. 150 років

Василь Стефаник (1871-1936) — український прозаїк, поет, громадський діяч та політик. Майстер психологічної новели. Один з представників українського радикального руху в Галичині.
Народився в селі Русів (нині Івано-Франківської області). Навчався спочатку в Русівській сільській школі, а згодом у міській. 1883 році здав екзамени до польської гімназії у Коломиї.
В цей період почав писати вірші (з них лише один опублікував без підпису) та займався активною громадською діяльністю (організовував читальні для селян). Разом із Марком Черемшиною та Лесем Мартовичем заснував таємний гурток «Покутська трійця», через що у 1890 році був виключений з навчального закладу. Продовжив здобувати освіту в Дрогобичі, де познайомився з Іваном Франком. В газетах з’являються статті його авторства: «Жолудки наших робітничих людей і читальні», «Поети і інтелігенція», «Книжка за мужицький харч» та інші.
1892 вступив до Ягеллонського Університету (м. Краків) на медичний факультет, проте навчання не завершив. Приєднався до об’єднання молоді «Академічна громада».
З 1908 протягом десяти років був депутатом від радикальної партії в австрійському парламенті у Відні.
В 1897 в місцевій газеті були надруковані перші твори («Лист», «Побожна», «Стратився», «Засідання»). Збірки новел: «Синя книжечка» (1898), «Камінний хрест» (1899), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905), «Вона – земля» (1926).

Джерело: https://nashformat.ua/authors/vasyl-stefanyk-books


День пам'яті й примирення вшанували клієнти пробації

Напередодні Дня пам'яті та примирення клієнти пробації Новгородківщини відвідали Новгородківську публічну бібліотеку. Волонтер пробації Олена Григор розповіла про значення цієї дати для українського народу та ознайомила присутніх з книжковою виставкою про Другу світову війну «Будь славен день святої перемоги», а також розповіла про односельців, які боролися з нацистською навалою.
Друга світова війна, одними з передумов до якої з’явилися політична ідея «арійського світу», стала жахливим потрясінням як для Європи, так і для всього Нового Світу. Це було потрясінням і для України. Щоб зупинити криваве безумство і насильство, знадобилася безпрецедентна консолідація з боку всього світового співтовариства і політикуму. У боротьбі за звільнення від цієї згубної виразки об’єдналися здавалося б чужі до цього ідеології (наприклад, демократія, монархія і радянська диктатура пролетаріату) і Бог дав нам перемогу. 8-го травня 1945-го року, близько опівночі. в передмісті Берліна Карлсгорсті, був підписаний акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини. Це була проста демонстрація примирення й пам’яті. Так, свято Перемоги в Європі святкується й донині щорічно 8-го травня.
24-го березня 2015-го року Президентом суверенної європейської України був підписаний Указ № 169/2015, яким тепер і українська спільнота повернулася до цієї славної традиції. Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.
З Днем пам’яті і примирення!

Світлана Харитонова
Новгородківський РС філії Центру пробації
в Кіровоградській області


 Будь славен день святої Перемоги!





« Будь славен день святої Перемоги»

 9 травня найвизначніше свято нашого народу . Цим числом позначена перемога наших воїнів над запеклішим ворогом людства , а саме нацистсько- фашистськими загарбниками. Чимало наших земляків пройшли довгим і героїчним шляхом до Перемоги. Подвиг ветеранів війни – еталон мужності та патріотизму. Хоч скільки б минуло часу, ми пам'ятатимемо, якою жахливою є війна і якою ціною дається перемога життя над смертю.

Цим героїчним подіям присвячена виставка експозиція « Будь славен день святої Перемоги» . Запрошуємо до перегляду. #новгородківська_публічна_бібліотека